ACOUSTIC №19

Розвінчано міф про неймовірну акустику древніх амфітеатрів

Греція - древній амфітеатр

Інтерес групи дослідників з Технологічного університету Ейндховену (Нідерланди) до акустики амфітеатрів був викликаний грандіозним описом в путівнику, опублікованому в 1989 році, в якому говориться, що звук є «незвичайним». Згідно із путівником, люди, що сиділи в останньому ряду театру - близько 59 метрів від сцени, - могли чути найтихіші звуки, «шепіт акторів, шелест паперу, клацання пальцями, і навіть зітхання».

Більш того, згідно вже із сучасними дослідженнями, опублікованими в 2007 році, в найдальших рядах  театру Епідавр (55 рядів сидінь, де могли розміститися до 14000 чоловік) були чутні навіть тихі звуки на сцені. За словами вчених, що опублікували ці результати, звук лунав виключно добре завдяки нахилу стін і акустичним властивостям вапняку.

Щоб з'ясувати, чи ці твердження є істинними, дослідники з Ейндховену виконали акустичні дослідження в трьох грецьких амфітеатрах, яким вже тисячі років: це Одеон Іродеса Аттіка (200 р. н.е.), Аргос (200 р. до н.е.), Епідавр (400 р. до н.е.). Вчені використали бездротові акустичні вимірювальні інструменти, які вони розробили самі, та зібрали результати понад 10000 вимірювань із сотень місць у трьох згаданих театрах.

Виявилося, що актора, який говорить голосно, дійсно можна почути навіть на найвіддаленіших місцях, але тихі звуки є нечутними навіть для тих, хто сидить поруч зі сценою. Звук паперу, що розрізається, звук падіння монети або кільця було чутно лише до половини зали. А от шепіт могли почути тільки ті, хто знаходиться у першому ряду. Тобто виявилося, що театральна акустика хоча і була хорошою, але не такою незвичайною, як стверджував путівник.

"Не було виявлено ніяких доказів заявленої виняткової передачі звуку", - повідомили дослідники в підсумках свого дослідження, представленого 28 червня 2017 року на конференції Акустичної асоціації Америки “Acoustics’17” в Бостоні.

Джерело: http://www.expert.ua/novosti/0/275-uchenie-razvenchali-mif-o-neveroyatnoj-akustike-drevnih-amfiteatrov (За матеріалами Live Science)

 

Музика - універсальна мова спілкування?

Музика як мова

На сайті [1] під рубрикою "Неймовірне" повідомляється, що американські вчені з Гарварду провели масове дослідження, в ході якого вони намагалися виявити засіб, за допомогою якого всі народи світу могли б спілкуватися між собою. На думку вчених, таким способом комунікації в сучасному світі є музика. В експерименті гарвардських дослідників взяли участь близько 750 осіб. Вони представляли 60 різних країн світу. Користувачам мережі запропонували послухати пісні різних народів світу на різну тематику.

Результати досліджень виявилися несподіваними. Люди, які не знали ні мови, ні культури іншої національності, майже завжди вгадували тематику пісні та їх зміст. Закінчується повідомлення тим, що вчені вирішили не зупинятися на цьому експерименті, й незабаром хочуть залучити до нього різні племена, які не знають ніяких інших мов і культур, крім своїх.

Вчені Університету Макгілла і Монреальського університету [2] провели такі дослідження і довели, що не всі люди однаково інтерпретують музику. 19 уривків з відомих західних пісень дали послухати 40 канадцям у віці від 29 до 99 років і представникам пігмеїв племені мбензеле, яке проживає в глибині тропіків Конго (пігмеї мбензеле вважаються племенем із добре розвиненим «музичним» слухом).

З'ясувалося, що представники двох культур відчувають абсолютно різні емоції, слухаючи одну і ту ж музику. Коли вчені дали послухати пігмеям композиції, які викликають у жителів західних країн смуток або тугу, наприклад, оперу Вагнера «Трістан і Ізольда», пігмеї не сприйняли мінорні акорди як сумні.

Більш того, музика самих пігмеїв завжди заряджена позитивними емоціями, у них просто не існує мелодій, що викликають тугу. На думку Фернандо, люди, що належать до європейської культури, іноді потребують негативних емоцій, тому слухають депресивну музику, щоб відчути додаткові переживання. А пігмеї за допомогою радісної музики позбавляються від поганих думок і заряджаються енергією, яка, як вони вважають, пов'язує їх з духами лісу.

Дослідники із США та Сінгапуру [3] задалися питанням - чи однаково передають почуття мелодії різних країн, і як музиканти доносять до слухача емоційний настрій? Відомо, що музичні традиції, наприклад, Сходу і Заходу сильно розрізняються. Західні мелодії побудовані на звичній нам гептатоніці, в якій звуковий ряд ділить октаву на 12 півтонів, а східні - на пентатоніці з двадцятьма мікротонамі. Від цього "чужа" музика важко сприймається на слух. Західній людині східна, наприклад, японська або китайська, музика здається такою, що "булькає", арабська або індійська - як занадто тужлива.

Сінгапурські і американські вчені задумалися  про іншу особливість. Можливо, вирішили вони, можна провести паралель між відмінностями музичних традицій і різницею в фонетичному ладі мов. У західних нетональних мовах висота і довжина звуку змінюється на одному тільки складі - ударному. Наголос рідко буває таким, що надає іншого сенсу (замок - замок, духи - духи), у всіх інших випадках слово, навіть з неправильно вимовленим наголосом, буде звучати зрозуміло.

Східна музика

Чого не можна сказати про тональні мови, поширені в Південно-Східній Азії, тропічній Африці та інших регіонах. В японській мові "одісан" - це дядько, а "одіісан" - з довгим "і" - вже дідусь. Те ж саме відбувається з тіткою ( "обасан") і бабусею ( "обаасан"). У путунхуа (нормативному діалекті китайської мови) ще гірше - там чотири тони, що можуть набувати різного сенсу. Слово "ма", вимовлене високим тоном, означає "мама", тоном, що підвищується - "конопля", тоном, що понижується - "мегера", а тоном, що понижується, а потім підвищується - "кінь" (все це записується за допомогою різних ієрогліфів). Зрозуміло, звуковий малюнок цих мов сильно відрізняється від такого в нетональних мовами. Логічно буде припустити, що і музика цих народів буде зовсім не схожа на західну.

Для експерименту дослідники порівняли, наскільки сильно і часто змінюється висота сусідніх тонів в трьох західних (американська англійська, французька та німецька) і трьох східних (китайська, тайська та в'єтнамська) мовами. Мовні фрази наговорювалися і чоловіками, і жінками.

Вчені зібрали достатньо аудіоматеріалу, щоб забезпечити надійну статистику. Те ж саме вони виконали з національними мелодіями цих культур. Використовувалися музичні фрази з традиційних творів, написаних до 1900 року, щоб виключити взаємовплив західної і східної музичних культур.

Виявилося, що в традиційній китайській, тайській та в'єтнамській музиках використовується порівняно багато знижень і підвищень тонів, як і в рідних мовах представників цих культур. Крім того, і мова, і музика цих народів використовують мало коротких мелодійних інтервалів (менших, ніж велика секунда) - тобто рідко ставлять поспіль дві ноти, розташовані поруч. Не дивно, адже і інтонації тонових мов буквально "скачуть"! Зате в західній музиці, як і в мові її слухачів, переважають короткі інтервали (один-два півтони, тобто менше або рівні великий секунді). При цьому сам звуковий візерунок фрази рівніший: знижень і підвищень тони порівняно менше, ніж в тонових мовами.

Інакше кажучи, структура музики дійсно наслідує структуру мови. В західних мовах кодування інформаціїї відбувається за рахунок чергування голосних та приголосних звуків. Це дозволяє голосним звукам мало відрізнятися за висотою. У вказаних вище східних мовах кодування відбувається шляхом зміни висот тону голосних звуків, тому для полегшення декодування сусідні голосні звуки доречно робити помітно різними за висотою.

Наступне дослідження тих же вчених показало, що для вираження емоцій мова музики є практично універсальною. Для прикладу вони взяли традиційну індійську музику Карнатака, яка звучить лірично і віддає деякої меланхолією, а також поширену в південно-східній Індії тамільську мову. Що стосується західних засобів інтонаційної і музичної передачі настрою, вчені взяли західні мелодії і англійську мову.

Як з'ясувалося, і в індійській, і в європейській культурі мажорний і мінорний настрій передаються однаково. Причому це вірно як для інтонаційних засобів в мові, так і для національних мелодій. Ліричний, сумний настрій музика і мова передають короткими мелодійними інтервалами (тобто переходами між близькими один до одного нотами), а радісному настрою відповідає збільшення мелодійних інтервалів, коли мелодія "скаче". Це справедливо і для східної (тамільської) і для західної (англійської) мови, а також для східної і для західної музики.

Знайшлися, зрозуміло, і відмінності. Мінорна музика Карнатака включає більше малих секунд і використовує безліч тритонів, які в західній культурі використовуються в основному для сигналів сирени і вважаються зовсім не милозвучними.

На жаль, в даному випадку дослідники обмежилися мовами, що належать однієї й тієї ж індо-європейскої гілки (друга гілка - це якраз східні мови), тому й не дивно, що знайшлося так багато схожого...

Підсумовуючи наш невеличкий огляд, зазначимо, що загалом мову музики можна вважати універсальною, хоча і з певними обмеженнями, які враховують принципову різницу мовоутворення та можливу суттєву різницю культур.

Джерела: 

1. http://hronika.info/neverojatnoe/292351-uchenye-nashli-samyy-universalnyy-yazyk-obscheniya-v-mire.html
2. http://www.lookatme.ru/mag/live/wrong-beliefs/211169-is-music-universal
3. https://www.pravda.ru/science/planet/humanbeing/07-04-2012/1118321-musik_nastroenie-0/

 

AMAZON КУПИВ КОМПАНІЮ RING ЗА МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ - ТО Й ЩО?..


Розумний дверний дзвінок від Ring LabsКомпанія Amazon уклала угоду про купівлю компанії Ring – розробника розумних дверних дзвінків та замків. Ціна угоди не розголошується, але ринкову ціну компанії Ring оцінюють якраз в $1 мільярд, а Amazon називає $1.2-$1.8 мільярдів.

В українській пресі миттєво зарясніли заголовки щось на кшталт: "Amazon купив український стартап за 1 мільярд доларів". Що тут українського, варто розібратися більш ретельно...

Компанія Ring не є українською, вона заснована в 2011 році Джеймі Сіміноф в Каліфорнії. Перші реальні продукти продали покупцям в листопаді 2013 року – менш, ніж через рік після анонса. Потім Ring вдалося залучити кілька раундів венчурного фінансування від інвесторів США, виростити штат та інвестувати в розробку нових продуктів. Український науково-дослідницький та дослідно-конструкторський (R&D - Research and Developments) центр Ring Labs відкрився в Києві у 2016 році. Було найнято кілька сотен інженерів для виконання проектів із напрямків Artificial Intelligence, Machine Learning, Data Science, Data Analysis і т.д. За офіційною інформацією - в київському офісі працює 450 прекрасних інженерів, й серед них немало випускників кафедри акустики та акустоелектроніки

Що стосується України – це неабиякий прорив в тому плані, що фактично тепер в Києві буде не стільки Ring Labs, скільки Amazon Labs, що є в п’ять мільйонів крутіше з рекламної точки зору. Бо буде значно легше продавати українську продукцію західним компаніям, коли говорити, що Amazon Labs розробляє свою продукцію в Україні. Зрозуміло, виникає питання - для чого Amazon це зробили?

Зараз Amazon і Google ведуть боротьбу, щоб "захопити" наші будинки з середини. Боротьба почалась із Amazon Alexa і Google Home. Обидва гіганти один на перед одного скуповуть усі стартапи, які роблять пристої для дому та можуть бути приєднані в одну еко-систему. Один із продуктів компанії Ring є так званий розумний дверний дзвінок, який має Wi-Fi-підключення та камеру за допомогою якого власник може відстежувати відвідувачів біля дверей і спілкуватися з ними (майже домофон, але на кілька рівнів крутіше).

Як бачите, спокійне приватне життя, захищене від небажаного вторгнення, а також додаткові зручності спілкування із членами родини та гостями - все це із часом може зробити розумний дверний дзвінок від Ring Labs (чи вже тепер Amazon Labs) не менш бажаним гаджетом, ніж смартфон.

Тепер ви розумієте все значення того, що відбулося? Зрозуміло, що Amazon піклується не стільки про нас із вами, скільки про власний прибуток. Але, якщо правильно використати це бажання, то й всім нам з того дещо перепаде...

До речі - якщо є гроші та бажання купити розумний дверний дзвінок від Ring Labs, то це можна зробити хоч зараз через Інтернет-магазин розумних речей VGSmart!

 

Джерело: http://onepaperbook.com/2018/03/amazon-ring/