ACOUSTIC №17

Гарнітура, що робить розмови по телефону нечутними для оточення

Ще один український проект - гарнітура Hushme - вийшов на Kickstarter. Киянин Роман Сакун разом з конструкторським бюро ARTKB запустили компанію зі збору коштів на проект гарнітури для смартфонів, що зробить розмови по телефону більш конфіденційними. 

Гарнітура Hushme

Коли користувач розмовляє по телефону за допомогою гарнітури Hushme, сусіди практично не чують його, навіть якщо знаходяться поряд. Правда, слід очікувати, що гарнітура приверне увагу до зовнішнього вигляду користувача, оскільки глушник, що закриває його рота, нагадує напівмаску дещо футуристичного вигляду. Комусь із користувачів така увага сподобається, комусь – не дуже, але головним завданням розробників було створити пристрій, корисний для певного прошарку користувачів.

Відеоролик, що рекламує можливості гарнітури Hushme, можна подивиттися за цим посиланням:

Як працює Hushme

Далі - докладніше про гарнітуру.

Режими використання

У звичайному режимі гарнітура Hushme підключається до смартфону через Bluetooth і виконує роль звичайної безпровідної гарнітури, що дозволяє вести телефонну розмову або слухати музику. 

У режимі пасивного маскування дужки гарнітури Hushme скріплюються за допомогою спеціальних магнітів, розташованих всередині маски, утворюючи кільце-напівмаску, що затуляє рота. Завдяки поглинання звуку цією напівмаскою, розмова є незрозумілою для людей на відстані метра, а для тих, хто знаходиться далі, й практично нечутною. 

Найбільш цікавим є режим активного маскування голосу, що забезпечується електронікою, розташованою всередині маски, й спеціальним програмним забезпеченням. При натисканні на кнопку активуються зовнішні гучномовці, розташовані по периметру маски, які генерують звуки, що маскують. Що це будуть за звуки - користувач може обрати самостійно із галереї Hushme. Це може бути звук дощу, вітру або моря, лементу мавпи або дихання Дарта Вейдера…

Хто є користувачі?

Перш за все Hushme орієнтований на офісних працівників, які не хочуть, телефонуючи, заважати колегам. Але Hushme може знадобитися й тим, хто знаходиться у відрядженні й бажає зберегти конфіденційність своїх розмов, блогерам й письменникам, які можуть вголос диктувати текст, не турбуючи домашніх, геймерам, щоб мама не почула, що дехто дотепер не спить, а грає в Dota 2…

Компанія зі збору коштів

У рамках компанії, команда планує зібрати $70 000. Гроші витратять, в основному, на запуск виробництва: прес-форми, сертифікація, упаковка, логістика, а також доопрацювання мобільного додатку. «Потрібно розробити та випробувати прототипи пристрою перед тим як запускати виробництво», — розповідає засновник ARTKB Алекс Нестеренко, що виступає в ролі RnD-менеджера проекту Hushme.

Поява ідеї

Ідея створити Hushme виникла ще в 2015 році. Співзасновник і топ-менеджер стартапу Роман Сакун сидів із друзями в кафе, а поряд із ними дівчина намагалася розмовляти по Skype, використовуючи навушники. Дівчина мимоволі розмовляла голосно, й відвідувачі почали оглядатися на неї. Зауважень дівчині ніхто не робив, однак вона почувала себе некомфортно і їй довелося перервати важливу розмову. Так і виникла ідея зробити пристрій, що вирішить цю проблему.

Демонстрація першої версії прототипу

До Романа приєдналися фахівці з конструкторського бюро ARTKB, які раніше працювали з такими відомими українськими стартапами, як Petcube, iBlazr, Lametric, Hideez і іншими. В 2017 році був представлений прототип пристрою, що представили на CES 2017, де гарнітура відразу залучила уваги західних ЗМІ. Про Hushme написали CNET, Daily Mail, Time, Telegraph, BBC, Mashable, Engadget, а також показали по Fox news і CNBS.

Команда розробників Hushme

Запуск краудфандингової кампанії для Hushme  був логічним наступним кроком. «Для успіху такого специфічного продукту надто важливо одержати як можна більшу популярність. Аналогів і ринку таких пристроїв не існує - нам буквально знадобиться привчати користувачів до нового формфактору. Ми хочемо якомога швидше поширити інформацію про наш продукт, щоб люди знали, що на ринку з'явилося гарне рішення для, безумовно, розповсюдженої проблеми», - пояснив Алекс.

Kickstarter вибрали неспроста. «Це найбільш авторитетна площадка, що реально бореться з фейковими проектами. Наш гаджет CNET назвав одним із самих «дивних, але дуже корисних», періодично ми чуємо скепсис і жарти. Звичайно, ми віримо у свій продукт і його користь, але довіра широкої аудиторії для нас зараз є дуже важливою», - говорить Нестеренко.

На Kickstarter гарнітури Hushme є доступними за ціною від $129. Команда планує доопрацювати остаточну версію прототипу до липня поточного року, а в жовтні запустити продукт у масове виробництво. Перші замовники одержать гарнітуру Hushme вже у грудні.

P.S.

Без зайвої скромності зауважимо, що студенти 4-го курсу кафедри акустики та акустоелектроніки, - Андрій Вітик так Даніїл Діденко, - під керівництвом професора Аркадія Продеуса зробили посильний внесок в розробку програмного забезпечення гарнітури Hushme. Так, зокрема, було досліджено ефективність маскування мовлення синтетичними шумами, як стаціонарними, так і нестаціонарними.

З цією метою було розроблене спеціальне програмне забезпечення для середовища Matlab. Після цього, для експериментального суб'єктивного оцінювання дієвості запропонованих видів шумів та відповідних алгоритмів іх генерування, за участю магістрів кафедри (у вигляді комп'ютерного практикуму) одержано кількісні оцінки якості та розбірливості мовлення в залежності від інтенсивності, забарвленості та типу (стаціонарний-нестаціонарний) маскувальних шумів. Ці дослідження викликали значний інтерес з боку студентів, оскільки тут вони стикнулися не тільки із необхідністю "власною слуховою системою" оцінювати такі непрості показники як якість та розбірливість мовлення. Головне, що таке оцінювання було організовано на найвищому сучасному рівні: зашумлені сигнали генерувалися автоматично у комп'ютері, пред'являлися слухачам у випадковому порядку (тобто слухач не знав заздалегідь, що він почує), а прослуховування зашумлених сигналів відбувалося у навушниках, що гарантувало достовірність результатів.

Велике задоволення від проведених досліджень одержав й їх куратор Аркадій Продеус. По-перше, отримані результати добре узгодилися із прогнозованими оцінками маскувальної здатності стаціонарних шумів. А дослідження дії нестаціонарних шумів взагалі були новітніми, й тому вдвічі цікавими та корисними як з наукової, так і з прикладної точок зору.

Головні замовники проведених досліджень, - топ-менеджер стартапу Роман Сакун та засновник ARTKB Алекс Нестеренко, - також високо оцінили отримані результати як з огляду на точність формулювання мети досліджень, так і з огляду на глибину опрацювання поставлених завдань.

© Аркадій Продеус

Джерело: https://ain.ua/2017/05/10/ukraincy-vyveli-na-kickstarter-garnituru-hushme-kotoraya-delaet-razgovory-po-telefonu-neslyshnymi-dlya-okruzhayushhix

 

Французький гість з університету Ле-Ман

В лютому 2017 року до кафедри акустики та акустоелектроніки надійшов лист від  Бруно Газенгеля - одного із викладачів та співробітників акустичної лабораторії університету Ле-Ман (Франція). Нижче наводимо текст цього листа. 

В.С. Дідковський, М. Гладких та Бруно Газенгель - початок зустрічі

Студенти 3-5 курсів кафедри АтаАЕ

Dear all

I inform you that we have written an Erasmus project for doing an exchange with KPI. We hope that the answer of the European commission will OK.
I am very interested for coming visiting you and to present our acoustic laboratory and the IMDEA Master's programme to your students.
At the moment I think I could be free between the 18th and 21th of April. Would it be possible for you at this period?

Thanks in advance.
Best regards.

Bruno Gazengel
Laboratoire d'acoustique
Universite du Maine

Як бачимо із листа, Бруно запропонував кафедрі АтаАЕ, в рамках европейского проекту Erasmus, свої послуги в якості поінформовувача про можливості подальшого розширення співпраці між нашими університетами та кафедрами.

Звичайно, наше керівництво дало згоду, й така зустріч відбулася 18 квітня 2017 року.

Зустрічали гостя в аудиторії 209 кафедри акустики та акустоелектроніки. Почалася зустріч із вступного слова завідувача кафедрою Віталія Семеновича Дідковського, котрий коротко нагадав присутнім студентам 3-5-го курсів про успішну співрпрацю із університетом Ле-Ман на протязі поточного навчального року. Роль перекладача виконував Микита Гладких, котрий вже має досвід стажування в університеті Ле-Ман. Потім Бруно приступив до демонстрації привезених презентацій. Його виступ можна поділити на дві частини.

В першій частині своєї розповіді Бруно розказав про університет Ле-Ман та про вимоги до студентів, які хочуть навчатися за магістерською програмою. Він також сповістив, що прохання одного із наших магістрів розглядається керівництвом університету Ле-Ман. Цілком ймовірно, що вже незабаром цей магістр приєднається до Дениса Волкова, котрий вже майже рік стажується у Франції й показує високі результати у навчанні.

Друга частина виступу Бруно була присвячена розповіді про напрямки діяльності акустичної лабораторії університету Ле-Ман. Як виявилося, в цій добре оснащеній лабораторії працює кілька десятків дослідників. Напрямки досліджень вражають своєю широтою. Нижче ми наводимо, у вигляді фото окремих слайдів презентації, цей перелік (щоб збільшити картинку, клацніть по ній мишкою). Й як повідомив Бруно, цей перелік не зданий повністю відобразити коло питань, що розглядаються в акустичній лабораторії університету Ле-Ман.

 Оптоакустика Ультразвук

Перетворювачі Датчики та перетворювачі

Акустичні мікросистеми Термоакустика

Обробка сигналів Розповсюдження хвиль

Музична акустика Хвилеводи

Хоча вголос цього не було сказано, але Бруно фактично натякнув про потенційну можливість науково-практичної співрпраці співробітників нашої кафедри акустики та акустичної лабораторії університету Ле-Ман. Звичайно, така співпраця була б дуже доречною, оскільки нашим дослідникам давно слід опановувати західні технології організації наукових досліджень, й таким чином поступово звільнятись від містечкових манер в науці, що "прилипли" до нас ще із часів Радянського Союзу.

Таке звільнення вже відбувається шляхом участі в міжнародних конференціях із статусом IEEE, шляхом відстежування індексів цитування, але цього, звісно, замало щоб відчути себе нарівні із членами міжнародної наукової спільноти.

Фото на пам'ять

Зустріч із Бруно закінчилася спільним фотографуванням та обміном корисною інформацією. Наші студенти та викладачі одержали корисні дані щодо вимог до магістрів-акустиків в університеті Ле-Ман, ознайомилися із переліком напрямків наукових досліджень фрацузьких колег в галузі акустики та тісно пов'язаних із нею дисциплін. Сподіваємося, що й протилежна сторона одержала від спілкування  користь й задоволення.

За нашим проханням Бруно залишив нам на пам'ять дві свої презентації:

До нових зустрічей!

©  Аркадій Продеус



Google підвищила точність розпізнавання мови до рівня людських можливостей

Siri, Google Assistant, Cortana - сьогодні всі знають імена цих голосових асистентів чи, інакше кажучи, комп’ютерних програм для розпізнавання людської мови. Голосові асистенти від ведучих IT-гігантів сьогодні користуються популярністю серед користувачів мобільних пристроїв. Вони вже влаштовують між ними змагання, щоб з'ясувати, хто працює краще. Але чи так вже потрібні голосові помічники в нашім повсякденному житті? Особливо якщо зважити, що навіть точність автоматичного перекладу текстів є інколи малоприйнятною... А як щодо точності автоматичного розпізнавання мовлення, котре є завданням набагато складнішим?

Розпізнавання мови в смартфоні

Дійсно, основна проблема всіх голосових асистентів - здатність розуміти природну людську мову. Siri не може похвалитися точністю розпізнавання мовлення, часом навіть прості фрази, вимовлені з гарною дикцією, сприймаються невірно. Не говорячи вже про повсякденну вимову.

У компанії Google стверджують, що домоглися того, що її голосовий помічник розпізнає мову не гірше людини. Представник компанії Мері Мікер у рамках Code Conference заявила, що Google підвищила точність розпізнавання англійської мови до 95%.
Точність розпізнавання мовлення
Завдяки алгоритмам машинного навчання, тепер шукач та голосовий помічник Google розуміють англомовну мову практично з такою ж точністю, що й люди - носії мови. (Це може здатися дивним, але ми з вами правильно розуміємо лише 95-96% сказаного навіть в ідеальних умовах, тобто за відсутності завад у вигляді шуму та реверберації. Досягненню 100%-ної точності розпізнавання заважають особливості вимови співрозмовника та нашого слуху. Тому й частенько перепитуємо… Або якось домислюємо… - А.П.)

Цікавий також не сам результат, а те, як Google прийшла до нього. Відповідно до статистики, за останні чотири роки точність розпізнавання підвищилася на 20%. В 2013 році точність розпізнавання англійської мови складала всього 75% (див. наведений вище графік).

З огляду на темпи, з якими розвивається даний напрямок, найближчим часом ми зможемо спілкуватися з мобільними пристроями й комп'ютерами так само легко й невимушено, як і з людьми.

© Аркадій Продеус




Ліндсеєвське колесо акустики

Для загальної характеристики ролі акустики у сучасному світі, дуже вдалим є запропоноване в 1964 р., в журналі Journal of Acoustical Society of America, відомим ученим-акустиком Брюсом Ліндсеєм (R. Bruce Lindcey) графічне зображення, відоме як «Ліндсеєвське колесо акустики» ижче ми наводимо діаграму "Колесо Ліндсея", адаптовану до української мови)

У ньому виділено чотири області людської активності, в яких акустичні знання мають важливе значення: Науки про життя, Науки про Землю, Мистецтво, Інженерія. Центральне місце у цій діаграмі посідають фундаментальні дослідження в акустиці, які об'єднано загальною назвою - фізична акустика.

"Колесо" Ліндсея

© Яна Кабушка

Джерело: https://acoustics.byu.edu/content/what-acoustics