тиждень
RSS
Роботодавці


Наші друзі
Молодіжна дисконтна мережа «KPI SDC»

Студенти-акустики навчання поєднують з практикою

В газеті "Київський політехнік" за 2014 рік, номер 4 опубліковано статтю "Студенти-акустики навчання поєднують з практикою" (pdf-формат газети: http://kpi.ua/1404). Нижче наводимо розширений варіант цієї статті, в якому значно збільшено кількість кольорових фотографій.

 Студенти-акустики навчання поєднують з практикою

Студенти є різні. Хтось вважає, що спочатку треба «від палітурки до палітурки» вивчити теорію, й лише потім щось робити «руками». Хтось навпаки, вважає, що потрібною є лише така теорія, котру вимагає практична діяльність.

Але є й такі студенти, котрі мріють про «гармонійне» поєднання теорії на практики. Саме такими студентами є магістри кафедри акустики та акустоелектроніки НТУУ «КПІ» Дмитро Маслов, Олександр Нижнік та Ярослав Старовойт, розповіді яких ми наводимо нижче.

  Дмитро Маслов:

Коли я навчався на третьому курсі кафедри акустики та акустоелектроніки НТУУ, мені було запропоновано пройти виробниче стажування на посаді інженера у Київському науково-дослідному інституті гідроприладів (НДІ ГП). Я погодився - і не пожалкував. Врешті-решт мені вдалося побувати у численних відрядженнях до таких міст на березі Чорного моря як Севастополь, Саки, Кацевелі. Більш того, вдалося навіть побувати в Індії, на базі ВМС у Гоа (фото 1, 2).

Дмитро Маслов під бортом протичовнового літака

1. Дмитро Маслов під бортом протичовнового літака ІЛ-38 у Гоа (Індія)


Протичовновий літак ВМС Індії ІЛ-38 у променях сонця, що сходить

2. Протичовновий літак ВМС Індії ІЛ-38 у променях сонця, що сходить

Я був у складі бригади від НДІ гідроприладів, разом із заступником директора Меленко Ю.Я., головним конструктором Гуріним О.С., заступником головного конструктора Комаровим В.О. та іншими інженерами та науковими співробітниками. У Севастополі ми виходили в море для випробувань автономної позиційної якірної станції Олімп-2, що складалася із двох модулів - векторно-фазової антени та блоку акумуляторів (Модуль-1, фото 3), а також лебідки та радіо-сигнального буя (Модуль-2, фото 4).

Векторно-фазова антена

3. Векторно-фазова антена та блок акумуляторів (Модуль-1) станції Олімп-2 на палубі U-701

Лебідка та радіо-сигнальний буй

4. Лебідка та радіо-сигнальний буй (Модуль-2) станції Олімп-2 на палубі U-701

Мені доручили бути оператором поста випромінювання. Це значить, що я відповідав за всі контрольно-вимірювальні прилади (фото 5) та гідроакустичні перетворювачі (фото 6).

Контрольно-вимірювальна апаратура
У приміщенні вимірювального басейну Київського НДІ гідроприладів

5. Контрольно-вимірювальна апаратура поста випромінювання
6. Дмитро Маслов у приміщенні вимірювального басейну Київського НДІ гідроприладів

Згідно методики натурних випробувань, моя робота полягала в тому, щоб, проходячи на кораблі «Почаїв» (фото 7) галсами біля Олімпа-2, що встановлювався на дні за допомогою спеціального батискафу (фото 8), можна було отримати уяву про гідрологію району випробувань, а також калібрувати векторно-фазову антену Олімпу-2.

7. Науково-дослідний водолазний корабель U-701 «Почаїв» ВМС України, бухта Козача, м.Севастополь

8. Батискаф, за допомогою якого встановлювалися модулі «Олімп-2»

Гідроакустичний випромінювач занурювався на різні глибини та виконував роль імітатора підводного човна. Олімп-2 повинен був давати інформацію про напрямок на цей підводний об'єкт.

Робота на посту випромінювання є дуже складною як в інтелектуальному, так і у фізичному плані. Інтелектуальна робота полягає в тому, що необхідно тримати в голові всі налаштування і знати функції кожного приладу, не переплутати ніяких підключень та комутацій, виконувати вимоги головного конструктора. Для роботи на цьому посту використовуються абсолютно всі знання з дисциплін, які викладали мені у університеті – теорія електричних кіл, обробка сигналів, електроакустичні перетворювачі, акустичні антени. У фізичному плані важко у тому сенсі, що всі прилади разом мають досить-таки велику вагу (окремі перетворювачі важать до 90 кг), і пересувати їх досить важко. Крім того, випробування відбуваються не день і не два, іноді зовсім без сну, до того ж у відкритому морі. Але з точки зору отриманої практики та досвіду роботи із справжніми проектами та виробами, роботи з військовими та специфікою роботи у морі – ці випробовування є для мене безцінними. Мати змогу порозмовляти з людьми, які все життя займаються речами, яким мене вчили у університеті, почути оповідання з власного досвіду – це багатого коштує. Використати всі ті теоретичні знання, які я отримував впродовж років на кафедрі і розуміти, навіщо це все вивчається – це вдалося мені тільки під час роботи у НДІ гідроприладів.

А тепер про результат всіх старань та про можливість скористатися отриманим досвідом. У вересні 2012 року мені, у складі бригади від НДІ гідроприладів, вдалося прийняти участь у вдалих випробовуваннях, у присутності іноземного замовника, виробу Олімп-2. У квітні 2013 року за моєю участю було виконано вдалу постановку модифікованого виробу Олімп-2 на дно Чорного моря, із кабельним виводом на берег на відстані 3 км від берега. Не вдаючись у подробиці, можна сказати що ця робота є унікальною – за весь час незалежності України таку складну операцію НДІ гідроприладів виконав вперше.

Олександр Нижник та Ярослав Старовойт:

На посаду інженера в НДІ гідроприладів нам було запропоновано в середині четвертого курсу, під час написання диплому. На відміну від Маслова Дмитра, який працює у відділі гідроакустики, що напряму пов'язане з нашою спеціальністю нас призначили працювати у комплексному відділі, який займається розробкою приладів в цілому, та ТЗ до них.

9. Олександр Нижник на палубі U -701
10. Олександр Нижник біля Модуля-2

Разом з Дмитром Масловим та іншими інженерами ми приймали участь у натурних випробовуваннях автономної гідроакустичної якірної станції Олімп-2. На фото 9 один із нас (Олександр Нижник) зображений біля лебідки (Модуль 2) цієї станції на палубі U -701 . Оскільки на той час ми працювали всього трохи більше місяця, і мали ще небагато досвіду, то були поставлені слідкувати та занотовувати параметри сигналів, що випромінювались та показів навігатора, що були необхідні для подальшого аналізу, та порівняння їх з отриманими на прийомному посту.

11. Спуск Модуля-1 за борт на дно за участю офіцерів та матросів
12. Постановка Модуля-1 на дно Чорного моря за екіпажу корабля U -701 «Почаїв»

В цей час Ярослав Старовойт разом з Володимиром Йосифовичем Бабенко були на авіабазі в м. Новофедорівка, та випробовували канал зв'язку вертолітного РГБ, а також особовий склад (штурманів та пілотів) особливостей налаштувань РГБ, контрольної апаратури та роботи з ним (фото 13).

13. Вертолітні радіогідроакустичні буї (РГБ) готові для завантаження на борт вертольоту

14. Ка-27ПЛ - палубний протичовновий гелікоптер на аеродромі протичовнової авіації у м. Саки

На початку лютого 2013 року ми, разом з головним інженером Меленко Юрієм Ярославовичем та інженерами підприємств-співробітників «Діона» та «Модуль-98» брали участь у натурних випробовуваннях оновленого вертолітного РГБ, чого за останні 10 років ще не відбувалось.

Випробовування проводились за участю вертольоту Ка-27ПЛ та корабля U -701 «Почаїв». Методика випробовувань полягала в установці двох РГБ у вертоліт, та скидання їх на відстані кількох кілометрів від берега. Прийомна станція вертольоту мала прийняти сигнал РГБ та передати на планшетний комп'ютер для обробки та запису. Планшетом керував Старовойт Ярослав, який під час випробовувань був включений до складу екіпажу Ка-27ПЛ. Нашою задачею, разом із Меленко Юрієм Ярославовичем, було зафіксувати процес скиду РГБ на відео та за допомогою команди корабля U -701 підібрати РГБ й перевірити їх стан та правильність спрацювання. Усі задачі були успішно виконані.

Також було проведені успішні випробовування роботи оновлених РГБ для протичовнового літака Ту-142, а саме, перевірка роботи радіоканалу (РГБ <=> прийомна система літака). Дані випробовування проводились на території академії ВМС ім. П.С. Нахімова у Севастополі, де у навчальній аудиторії встановлена прийомна система літака Ту-142.

15. Олександр Нижник на борту Ка-27ПЛ разом з пілотами
16. Ка-27 у повітрі під час натурних випробувань РГБ над Чорним морем

На фото 15 один із нас (Олександр Нижник) сидить на місці штурмана та підключає планшетний комп'ютер до прийомної станції вертольоту для перевірки радіоканалу на землі.

На фото 16 зображений вертоліт Ка-27 під час натурних випробовувань. На борту, в якості додаткового члена екіпажу, інженер Ярослав Старовойт.

Ми ні хвилини не пожалкували, що почали працювати в НДІ гідроприладів. Оскільки це унікальна можливість отримати професійні знання та навички не лише в області гідроакустики, а і у багатьох інших. Можливість поспілкуватись з людьми, що є професіоналами у цій галузі, навчатися в них, перейняти їх досвід, а також застосувати всі отримані за роки навчання знання на практиці, з реальною технікою та в реальних умовах.


До речі: на ім’я ректора НТУУ «КПІ» академіка М.З. Згуровського надійшов лист-подяка від Державного підприємства «Київський НДІ гідроприладів», в якому визнається високий рівень професійної підготовки студентів кафедри акустики та акустоелектроніки. Нижче друкуємо текст цього листа та розміщуємо його скан-копію.

Шановний Михайле Захаровичу!

Державне підприємство «Київський НДІ гідроприладів» є головним підприємством в Україні в галузі технічної акустики. Утворене в 1956 році, підприємство в роки радянської влади щорічно приймало на роботу до 50 випускників кафедри акустики КПІ. Завдяки їх знанням, професіоналізму і творчому натхненню українська акустична наука і техніка піднялися до світового рівня. І в незалежній Україні, незважаючи на суттєві фінансові труднощі, ДП «КНДІ гідроприладів» вдалося вийти на світовий гідроакустичний ринок і зайняти на ньому в важкій конкурентній боротьбі достойне місце. Україна нині входить до десятки держав світу з розвинутою гідроакустикою. Нашу продукцію купують США, Франція, Китай, Польща.
Суттєвий вклад в цей прогрес і сьогодні вносять викладачі, випускники і студенти кафедри акустики та акустоелектроніки факультету електроніки НТУУ «КПІ». Так магістр Плескач М. приймала участь у виконанні контракту з Кореєю в 2010 р., магістр Маслов Д. в 2012 р. успішно проводив льотні морські випробування вітчизняних радіогідроакустичних буїв з військово-морськими силами Індії в Індійському океані. Майбутні магістри Нижник О. і Старовойт Я. в 2012 р і в 2013 р приймали участь в морських випробуваннях на Чорному морі якірної автоматизованої радіогідроакустичної станції, яка створюється на замовлення Китаю.
Користуючись нагодою, пов'язаною з 50-річчям факультету електроніки Вашого вищого навчального закладу, хочу виразити Вам і Вашим колегам подяку за якісну фахову підготовку і достойне виховання спеціалістів-акустиків.

Директор канд. ф.-м. наук                    Ковальчук К.В.