Ілля Михайлович Гранкін

Гранкін І.М.

Народився Ілля Михайлович Гранкін 24 вересня 1931 року в сім’ї колгоспника міста Батайська Ростовської області. Рано втратив батька, 14-тирічним хлопчиськом переїхав жити до старшого брата в Одесу, де закінчив морс-хідне училище і працював диспетчером Керченського морського торговельного порту. В 1946 році став комсомольцем, у 1954 — був прийнятий до КПРС. Після закінчення вечірньої школи в 1953 році поступає вчитися до Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю радіофізика. Після закінчення університету працював у спеціальному конструкторському бюро одного з київських підприємств.

З 1960 року після вступу до аспірантури життя і діяльність Іллі Михайловича були пов’язані з Київським політехнічним інститутом. Аспірант на кафедрі теоретичних основ радіотехніки, асистент кафедри, захист кандидатської дисертації в 1965 році, старший викладач кафедри ТОР, доцент кафедри конструювання та виробництва радіоапаратури, завідуючий кафедрою акустики і акустоелектроніки, захист докторської дисертації в 1989 році. Праця Іллі Михайловича Гранкіна на згаданих кафедрах багато в чому визначила їх науковий напрямок. Висока кваліфікація викладача, добре володіння англійською мовою дозволили йому працювати лек-тором і консультантом декана технічного факультету Айн-Шамського університету в Каїрі.

Крім викладацької, Ілля Михайлович проводив велику науково-дослідну роботу. Він — автор 150 праць в галузі електродинаміки, фізики феритів, техніки НВЧ, мікроелектроніки, а також ряду фундаментальних праць в галузі техніки поверхневих акустичних хвиль. Ілля Михайлович був членом секції «Мікроелектроиіка» міського управління НТО ім. А.С. Попова, вченим секретарем редколегії журналу «Известия вузов — радиоэлектроника», членом наукової ради АН СРСР із проблем «Ультразвук», У 1973 році створив і організував першу в інституті технологічну лабораторію мікроелектроніки, а в 1976 — першу в системі Мінвузу СРСР велику галузеву науково — дослідну лабораторію акустоелектроніки на Україні, Під час його роботи завідуючим кафедрою акустики і акустоелектроніки вперше в СРСР було розпочато цільову підготовку спеціалістів у галузі акустоелектроніки.

Університетські однокашники з великою теплотою до цього часу згадують його як лідера, організатора багатьох студентських справ. В колективі інституту Ілля Михайлович заслужено користувався авторитетом, як принципова і ділова людина. Оптиміст за натурою, з високим почуттям гумору, завжди жартом і добрим словом створював навколо себе здорову атмосферу, вмів вчасно прийти на допомогу, ніколи не ставив себе над іншими, був уважним до колег, для своїх молодих співробітників завжди був чуйним наставником.

Під керівництвом Іллі Михайловича Гранкіна, починаючи з 1977 року, були організовані і проводилися республіканські та всесоюзні науково-технічні конференції з акустоелектроніки. Під його науковим керівництвом захищені кандидатські дисертації. Більшість наукових розробок, виконаних І.М. Гранкіним та його колегами, впроваджені у виробництво на підприємствах республіки і країни.

Багато уваги він приділяв розвитку акустоелектроніки на Україні, зокрема, на київському НВО «Сатурн», Черкаському заводі «Імпульс», у Львівському науково-дослідному інституті. Під його безпосереднім керівництвом була створена лабораторія вимірювальних перетворювачів на основі техніки поверхневих акустичних хвиль. На підприємствах України й дотепер працюють кваліфіковані спеціалісти — учні Іллі Михайловича, продовжуючи розпочату ним справу.